За далеким кордоном - інше життя! Людину, яка приїздить з країн колишнього Радянського Союзу, дивує той факт, що кругом, на кожному кроці все до дрібниць продумано лише з одною метою: забезпечення максимальної зручності для всіх без винятку членів суспільства, не має значення - чи ти атлет, чи інвалід, юнак чи людина похилого віку - людям всім і скрізь зручно і затишно.

І що саме головне - ці зручності і затишок забезпечує не центральна влада і навіть не влада штату, а сама громада того міста чи іншого населеного пункту, де організовано постійно проживає певна кількість людей.

Люди живуть за принципом –«Я сплачую податки, я маю право контролювати, як вони витрачаються». І в цьому праві їм не відмовить жоден чиновник - доступ до інформації будь-якого органу влади відкритий і доступний, громадянина зустрінуть, пояснять, ніхто не кричить. Тоді як ми не можемо дізнатися скільки дітей вмирає і від яких хвороб, який рівень захворюваності на туберкульоз, на ВІЛ/СНІД, які заходи приймаються і наскільки вони виявилися ефективними і т.д. Я вже не говорю про «ввічливість» наших чиновників, які до речі, мають зарплату за рахунок наших з вами податків.

Такі враження Людмили Талашкевич, вчителя англійської мови у Новоукраїнській школі #8, Кіровоградської області від поїздки до Сполучених Штатів Америки викладені у матеріалах спеціально для сайту "весь Кіровоград".

Першу частину матеріалу можна прочитати тут.
Другу частину матеріалу можна прочитати тут.