Введені логін і/або пароль є невірніми. Спробуйте, будь ласка, ще раз.
Перенаправлення...
rss
останні новини
головна новина
3 липня 2016 року

Протаса відпустили під заставу

 

... · далі
0

3 липня 2016 року
У Кіровограді дітей возив мотоцикліст, вміст алкоголю у крові якого перевищував норму в 15 разів... · далі
0
3 липня 2016 року

Кіровоградські копи знайшли напівпритомну дівчину з пакетом на голові

... · далі
0
2 липня 2016 року
Для екс-керівника Держсанепідслужби області просять арешт і заставу... · далі
0
2 липня 2016 року

Кіровоградські копи ганялися за ВАЗом, в якому знайшли гранату (ФОТО)

... · далі
0
2 липня 2016 року

На трасі  Знам’янка-Луганськ-Ізварине змінять рух транспорту 

... · далі
0
2 липня 2016 року
16-річний злодій з Олександрійського району обікрав спортсменів... · далі
0
2 липня 2016 року
Поблизу Петрового місцеві жителі натрапили на боєприпаси... · далі
0
2 липня 2016 року

За стрілянину житель Новоархангельська відсидить 3 роки 

... · далі
0
2 липня 2016 року

Кіровоградць забрав “Москвич” у п’яного водія 

... · далі
0
1 липня 2016 року

Копи ганялися за екс-мером Кіровограда (ФОТО)

... · далі
1

Дозвільна система Кіровограда
Кіровоградобленерго
останні новини
Новости Кино и ТВ
Загрузка...
Загрузка...
программа телепередач на сегодня

весь Кіровоград - головний інформаційний ресурс регіону медіа-группа Весь Кіровоград
051479201
головна
політика
економіка
суспільство
наука і культура
спорт і дозвілля
фотогалерея
афіша
кіровоград бізнес
журнал «ланруж»
прогноз погоди

влажн.:

давл.:

ветер:

влажн.:

давл.:

ветер:

влажн.:

давл.:

ветер:

влажн.:

давл.:

ветер:

влажн.:

давл.:

ветер:

гороскоп на сьогодні
курс валют
Курсы валют на PROext
17 лютого 2015 року

Український ринок агрострахування наразі залишається непрозорим

Степан Гончаренко, Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Такої думки дотримується керівник Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні», доктор сільськогосподарських наук Гарі Роше. Він переконаний, що через таку ситуацію потерпають всі учасники агрострахового ринку і, насамперед, - сільгоспвиробники. Вони позбавлені можливості ухвалювати зважені рішення про вибір страхових компаній, з якими збираються налагоджувати співпрацю. В результаті, бажаючих отримати агрострахові послуги в Україні, попри стабільне посилення позицій аграрного сектору в національній економіці, наразі залишається вкрай мало.

Детальніше про основні проблеми, які породжує непрозорість аграрного ринку, - в інтерв’ю з Гарі РОШЕ.

- Яка на сьогоднішній день головна проблема українського агрострахування?

- Страхування – це, в першу чергу, дані. Якщо нема даних, нема й страхування. Будь-які дії, до яких державні органи вдаються задля поліпшення агрострахування в країні, повинні ґрунтуватися, насамперед, на якості інформації. Тому щоразу, коли розмовляємо з представниками державних структур, які займаються питаннями агрострахування, ми підкреслюємо, що слід впровадити хорошу систему управління даними.

Насправді така система управління даними вже існує, її підготувала IFC. Вона цілком готова до застосування. Під час зустрічей в Міністерстві аграрної політики та продовольства та Нацкомфінпослуг, який є регулятором агрострахового ринку, ми повсякчас чуємо, що вони самі зацікавлені у впровадженні такої системи. Та проблема полягає в тому, що цим органам держуправління бракує ресурсів для швидкого та якісного її впровадження.

Вирішити проблему все-таки можливо, якщо ми скористаємося можливостями Агрострахового пулу. Він здатний збирати всі необхідні дані, які можуть бути використані для регулювання та планування діяльності агрострахового ринку. Більше того, Пул міг би надавати ці дані й іншим державним органам – відкрито та прозоро.

- Ви сказали про відсутність у державних органів достатніх ресурсів, аби відкрити інформацію про агрострахування. Про які саме ресурси йдеться?

- По суті, будь-яка система управління даними вимагає застосування певної системи інформаційних технологій. Цього в аграрного міністерства та держрегулятора ніколи не було. Тому IFC взяла на себе вирішення цього завдання та розробила необхідне програмне забезпечення.

Аналогічна ситуація нині спостерігається і у сфері аграрних розписок. І ми тепер допомагаємо державі розробляти цю ІТ-систему – комп’ютерну програму, яка дозволить швидко запустити систему аграрних розписок у життя.

Говорячи про ресурси, ми також маємо на увазі наявність кваліфікованого персоналу, котрого відверто бракує Міністерству агрополитики та регулятору. І місія Групи Світового банку, інших подібних йому організацій полягає в тому, аби допомогти вирішити й цю проблему.

- Слід також визнати, що й страхові компанії, в свою чергу, теж не поспішають ділитися інформацією про свою діяльність.

- Чесно кажучи, хочуть вони це робити або ні, мене мало цікавить. У будь-якій цивілізованій країні світу всі компанії цю інформацію збирають та використовують для надійного захисту споживачів агрострахування. Та, на жаль, в Україні від моменту зародження агрострахування не існувало розуміння важливості таких підходів.

- Давайте уточнимо, яку інформацію ви маєте на увазі.

- Насамперед, йдеться про інформацію щодо продажів. Якщо ми запитуємо інформацію у страхових компаній про те, скільки вони уклали договорів страхування, то, в першу чергу, цікавимося, кому вони їх продали і які культури були застраховані. Ще нас цікавить і таке питання, які співвідношення між зібраними преміями – страховими платежами – та обсягами виплачених відшкодувань.

Окрім того, ми зацікавлені в тому, щоб у страхової компанії, яка продає страхові поліси, була достатня адекватність капіталів. Міжнародна практика вже давно розуміє, що розрахунок адекватності капіталу для цілей страхування сільськогосподарських культур дуже сильно відрізняється від розрахунку адекватності капіталу для інших цілей. Тож за відсутності такої інформації ми практично працюємо наосліп, не бачимо, що відбувається, куди ми рухаємося і як слід надалі поводитися.

- Як відсутність такої інформації позначається на роботі сільгоспвиробників?

- Сільгоспвиробникам необхідна ця інформація, аби вони розуміли, з ким мають справу, - що це за компанія, які в неї є страхові продукти, наскільки вони якісні. А також наскільки чесно вона поводиться на ринку. Лише тоді сільгоспвиробники можуть ухвалити свідоме рішення про страхування своєї продукції і про те, з якою страховою компанією вступати в ділові стосунки.

Ми працюємо з сільгоспвиробниками по всій території України. І, на жаль, більшості страхових компаній вони не довіряють. Аграрії досить тісно спілкуються поміж себе, отже, інформація про ту чи іншу страхову компанію легко поширюється в їхньому середовищі. Особливо це стосується тих страховиків, які некоректно поводяться по відношенню до сільгоспвиробників.

Повторюся, але це дуже важливо: чим більше прозорої та чесної інформації про діяльність страхових компаній буде доступною на ринку, тим активніше сільгоспвиробники користуватимуться нею. І це сприятиме активізації самого агрострахового ринку.

- Чи означає це, що українські вітчизняні страхові компанії не націлені на належне обслуговування сільгоспвиробників?

- Більшість місцевих страхових компаній прагнуть відповідати міжнародним стандартам. Та проблема полягає в тому, що нині в Україні з понад 30 страхових компаній, які отримали ліцензію на продаж агрострахових продуктів, реально працюють близько 5. Для решти бракує ринку, який наразі залишається не надто ємним. І вони не мають достатніх обсягів бізнесу, а отже, й необхідних стимулів для боротьби за нього

- Чим така ситуація може загрожувати українському агростраховому ринку?

- Насправді, всі ми занепокоєні через неї. IFC, наш Проект завжди працювали на позитивний результат, і все зробили задля того, аби в Україні активно розвивалося агрострахування. Та нині головний камінь спотикання – це відсутність інформації про його роботу. Без неї практично неможливо рухатися вперед. Не маючи цих даних, Нацкомфінпослуг позбавлений можливості регулювати ринок як такий. А Міністерство аграрної політики та продовольства не зможе належним чином керувати державними програмами з агрострахування.

- Чи справді збором такої інформації може займатися Агростраховий пул?

- Це можливо за умови, якщо вдасться запустити Агростраховий пул як саморегулюючу організацію. Я переконаний, що всі страхові компанії, які пропонують агрострахування в Україні, повинні ввійти до його складу. Тоді ми отримаємо якісну та об’єктивну інформацію про діяльність всього агрострахового ринку та всіх його суб’єктів, а не лише окремої його частини.

- Питанням прозорості роботи агрострахового ринку відводиться особливе місце в проекті Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні, який розробив Проект IFC. Як ринок відреагував на появу цього документу?

- За довгі роки роботи в Україні ми переконалися, що досягти тут консенсусу з питань агрострахування практично неможливо. Ми постійно намагалися зводити всіх учасників ринку за одним столом, вислуховувати їх думки, пропозиції, зауваження, щоб потому скористатися ними під час напрацювання нових концептуальних ідей. Ми залучали до нашої роботи кращих зарубіжних експертів з агрострахування, проводили численні семінари, навчали і співробітників регуляторних органів, і фахівців ринку.

Остання версія Концепції, яка нами розроблена, ґрунтується на ринкових принципах та з урахуванням найкращих міжнародних практик. Та, попри це, завжди знайдуться люди, які стверджуватимуть, що цей проект Концепції не найвдаліший, що вони мають набагато ліпші пропозиції. І якщо орієнтуватися на них, все може потонути в безкінечних дискусіях.

Група Світового банку не має комерційного інтересу. Ми як і раніше віримо в партнерство між державним та приватним сектором. Ми регулярно звітуємо про нашу роботу, ділимося своїми результатами, своїм досвідом. Нас уже широко визнали як авторитетну організацію в Україні. Тому переконаний, що наш проект Концепції – найліпший з усіх можливих.

Мета цієї Концепції – створити підґрунтя для внесення наступних змін до українського законодавства про агрострахування. Ми вже спілкувалися з цього приводу і з представниками Міністерства аграрної політики та продовольства, і з депутатами Верховної Ради. Вони також зацікавлені в роботі над відповідними законопроектами. Тому є вагомі підстави сподіватися, що «концептуальні» зміни будуть оформлені в законопроект, який буде ухвалений найближчим часом.

- Які подальші перспективи співпраці IFC та українського агрострахового ринку?

Проект «Розвиток агрострахування в Україні» працює вже 7 років і весь цей час фінансується канадським урядом. Свою діяльність він завершує 30 червня цього року. Та вже з 1 липня реалізовуватиметься наступний Проект, однією із складових якого є агрострахування. Він охопить не лише Україну, але й низку сусідніх країн. Бо робота, яку ми проводили тут, викликала чималий інтерес серед інших держав регіону. Вони просять нас надати їм допомогу в розвитку агрострахування, і ми залюбки йдемо на таку співпрацю. Та весь той багаж знань та досвіду, що був напрацьований в Україні, залишиться тут і активно використовуватиметься.

Один із напрямків нашої роботи на найближчий час – створення агрострахового пулу в якості саморегулюючої організації. Маю сказати, що така модель не надто поширена в Європейському Союзі. Але там інша ситуація – існує система збору даних, їх використання для управління, для регулювання та для захисту прав споживачів. Українське законодавство сьогодні адаптується до європейського. Але потрібен якийсь проміжний період, скажімо, роки 3, щоб міжнародні підходи в цьому питанні стали прийнятними для України. З часом урядові органи зможуть напрацювати потенціал та перебрати функції саморегулюючої організації на себе. А поки що їх зможе виконувати Агростраховий пул. Ось така у нас пропозиція.

- Проект IFC працював з багатьма українськими урядами. Нинішній активно позиціонується як реформаторський. Чи відчули ви вже відповідні зміни?

- Це чудове питання і воно знаходить відгук у моєму серці. Треба сказати, що за всі 20 років, коли я в своїй роботі хоч якось був пов’язаний з Міністерством аграрної політики та продовольства, мені ніколи не вдавалося зустрічатися з його керівництвом. Нині ж ми бачимо, що нове керівництво міністерства відкрите та тісно співпрацює з міжнародними організаціями, з Групою Світового банку та з іншими. Це дуже хороший сигнал.

Разом з тим, до нас доходять чутки, що багато старих схем наразі залишаються і досі працюють. Тож зміни даються Україні важко, болюче. І на них потрібно дуже багато часу. Та я переконаний, що ніхто в цій країні не має залишатися байдужим до тих процесів, що відбуваються. Всі зобов’язані стати на бік позитивних змін.



Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Для того, щоб залишити коментар, ви повинні авторизуватися.